правозахисні діалоги
Реформи прав людини, необхідні нам для вступу в ЄС
31 травня — 1 червня
Фокус-тема
Ці діалоги присвячені необхідності реформ у сфері прав людини. Важливо підкреслити: ці реформи потрібні насамперед самій Україні та її суспільству — а не ЄС, Раді Європи чи іншим міжнародним акторам. Водночас більшість реформ відкладені на повоєнних період, тоді як під час війни дедалі частіше відбувається обмеження прав і свобод.
4 листопада 1950 року була підписана Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод — один з найважливіших інструментів демократії та прав людини у світі. Україна приєдналася до неї у 1997 році, і з того часу Європейський суд з прав людини виніс понад 6000 рішень проти України. Попри справну сплату компенсацій, держава не докладає достатньо зусиль для усунення системних порушень, які призводять до повторення тих самих проблем.
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Однак переговори про вступ України повною мірою не почалися. Які умови у сфері прав людини повинні стояти перед Україною з боку ЄС? Як рішення, ухваленні ЄСПЛ, вплинуть на формування цих вимог? Наскільки український уряд готовий до виконання цих рішень? І що може і має зробити суспільство, аби забезпечити контроль за цим процесом та не допустити згортання прав людини?
Програма
31 травня
Реєстрація учасників та учасниць заходу.
Вітальне слово Олександри Романцової — виконавчої директорки Центру громадянських свобод.
Модератор: Олексій Тарасов, головний редактор Радіо NV
Спікери та спікерки:
- Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру
- Роман Романов, директор програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
- Олександра Матвійчук, юристка, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод
Впродовж років Україна здійснювала реформи під зовнішнім тиском — Ради Європи, СОТ, ЄС, країн G7. Але сьогодні світові пріоритети змінилися: права людини відходять на другий план, міжнародна підтримка і донорська допомога скорочуються, а разом із ними — і зовнішній тиск.
Чи не загрожує це згортанням реформ? Особливо зараз, коли громадянське суспільство послаблене війною, яка забирає ресурси й перетягує активність. Як переконати владу, що демократичні зміни потрібні вже сьогодні, а не після війни? І як пояснити широкому загалу, що реформи — це насамперед для нас самих, а не для світу?
Модератор: Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод
Спікери та спікерки:
- Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
- Павло Пушкар, кандидат юридичних наук, керівник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи
- Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини
Майже кожне рішення ЄСПЛ фіксує не лише індивідуальне порушення прав людини, а й вказує на системні проблеми на рівні законодавства або практики. Чому так відбувається? Як можна посилити процес виконання рішень? Які зміни потрібні, щоб ці рішення нарешті виконувалися? І чи стануть переговори про вступ до ЄС поштовхом для змін?
Спікери та спікерки:
- Василиса Степаненко, журналістка, продюсерка, лауреатка Пулітцерівської премії
- Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних, засновниця щорічної Конференції закритих даних
- Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ, експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах
В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається стійка тенденція до поступового обмеження доступу до інформації. Зокрема, у парламенті зареєстровано законопроєкти, що передбачають закриття відкритих даних у державних реєстрах та обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Хоча війна дійсно створює підстави для тимчасового обмеження інформації з міркувань безпеки, дедалі частіше лунають застереження, що ці заходи можуть використовуватись в геть інших цілях.
Чи можливо визначити чіткі критерії для обмеження доступу до інформації під час війни? Які ризики для суспільства несе подальше звуження відкритості? Чи існують альтернативи засекречуванню? Які заходи можна застосувати, щоб зберегти публічність без шкоди для безпеки?
Модераторка: Оксана Коваленко, політична журналістка видання «Бабель»
Спікерки та спікери:
- Олена Шевченко, голова громадської організації «Інсайт»
- Руслана Гнатченко, менеджерка Gender Stream
- Ірина Федорович, координаторка ГО Центр «Соціальна дія»
В Україні вже тривалий час спостерігається проблема нападів, вчинених на ґрунті ненависті. Найчастіше жертвами стають представники національних меншин та ЛГБТК-спільноти.
Які механізми протидії таким нападам справді працюють, а які — залишаються неефективними? Як правоохоронні органи реагують на повідомлення про погрози або фактичні напади? Що могла б зробити держава для зменшення рівня насильства на ґрунті ненависті? Наскільки дієвим є чинне антидискримінаційне законодавство, і чи відповідає воно стандартам Європейського Союзу?
1 червня
Реєстрація учасників та учасниць заходу.
Модератор: Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод
Спікери:
- Ярослав Кузишин, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE
- Назар Кульчицький, адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»
Протягом останніх років Європейський суд з прав людини неодноразово фіксував порушення прав адвокатів в Україні — зокрема у справах «Мицик та Кравчук проти України», «Сергієнко проти України», «Рєзнік проти України», «Денисюк проти України» та інших. Ці рішення вказують на системну проблему у ставленні до захисників у кримінальному процесі.
Чому ситуація погіршується? Чи причина — в недоліках процесуального законодавства, чи в інституційній слабкості адвокатської спільноти? Які зміни в кримінальному процесі могли б гарантувати адвокатам реальний захист їхніх прав і посилити незалежність захисту як частину справедливого судового розгляду? Що потрібно змінити для адвокатів відповідно до європейських вимог?
Спікери:
- Борис Захаров, директор БФ «Людина і право»
- Артем Крикун-Труш, адвокат, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань у юридичній компанії Miller
- Олексій Бойко, юрист ГО «Центр протидії корупції», адвокат, засновник і керівник Адвокатського бюро «Олексія Бойка»
- Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine
За останнє десятиліття в Україні сформувалася система розслідувань корупційних злочинів: створено НАЗК, НАБУ, ДБР та Вищий антикорупційний суд. Цей процес був складним і тривалим, та система вже демонструє перші результати у притягненні посадовців до відповідальності. Водночас дедалі частіше звучать голоси, що ця система побудована з системними проблемами прав людини. Навіть ЄСПЛ почав визнавати ці порушення, наприклад, у справі Артема Ситника.
Чи буде Україна змінювати систему з огляду на ці рішення? Чи вплине це на вступ до ЄС? І, зрештою, які можливі шляхи розв'язання цих проблем, щоб забезпечити й ефективну боротьбу з корупцією, і належний рівень захисту прав людини?
Модератор: Роман Романов, директор програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»
Спікери:
- Євген Крапивін, керівник напрямку «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив»
- Аркадій Бущенко, суддя Верховного суду України
- Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги
Незаконні затримання залишаються однією з найгостріших проблем у сфері прав людини в Україні. Лише за останні півтора року Європейський суд з прав людини зобов’язав державу виплатити понад 1,4 млн євро за порушення статті 5 Конвенції – права на свободу та особисту недоторканність. ЄСПЛ неодноразово вказував на системні порушення: затримання без рішення суду, відсутність зазначеного строку утримання, затягування зі звільненням або складанням протоколу, формальні підстави для арешту.
Якими мають бути зміни, щоб запобігти таким порушенням у майбутньому? Чи достатньо лише змін до КПК, чи це питання неефективного судового контролю? Яку роль може відіграти система Custody Records — цифровий інструмент обліку всіх дій щодо затриманої особи з відеофіксацією, фіксацією доступу до адвоката та медичної допомоги?
Модератор: Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод
Спікери та спікерки:
- Маркіян Бем, адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»
- Тетяна Авдєєва, старша юристка Цифролаби
- Яна Тализіна, заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури
Справи «Денисюк та інші проти України» та «Седлецька проти України» стали знаковими прикладами незаконного втручання в приватне життя — йдеться про прослуховування адвокатів і журналістів. Нещодавно антикорупційний активіст Віталій Шабунін повідомив, що правоохоронці отримали доступ до телефонних даних його дружини за останні два роки. Загалом, це хронічна проблема, вона існувала завжди. В певні моменти кількість прослуховувань зменшується, але потім — знову зростає. Наразі кількість прослуховувань в Україні більша, ніж в усіх країнах ЄС разом узятих. Тепер це обґрунтовується ще й потребами національної безпеки.
Чи можливо змінити цю практику? Які правові та інституційні гарантії слід запровадити, аби контроль за втручанням у приватне життя був реальним, а не формальним? І чи здатна насправді судова система ефективно стримувати надмірні повноваження правоохоронців?
Волонтер разом з нами!
Хочеш долучитися до організації події? Розшукуємо волонтерів та волонтерок, які створюватимуть простір на локації, координуватимуть та реєструватимуть гостей, писатимуть статті та створюватимуть контент для соцмереж.
Учасники та учасниці
виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, ініціатива «Трибунал для Путіна» (T4P)
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини
заступник директорки ЦЕДЕМ, експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах
директор Української фундації правової допомоги
адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»
суддя Верховного суду України
адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»
кандидат юридичних наук, керівник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи
журналістка, продюсерка, лауреатка Пулітцерівської премії
експертка з відкритих даних, засновниця щорічної Конференції закритих даних
адвокат, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань у юридичній компанії Miller
юрист ГО «Центр протидії корупції», адвокат, засновник і керівник Адвокатського бюро «Олексія Бойка»
заступниця начальника відділу Київської міської прокуратури
Як це було минулого року?
Серія тематичних дискусій з українськими правозахисниками, посадовцями та фахівцями у галузі євроінтеграції, один з важливих аспектів яких є забезпечення дотримання прав людини на національному рівні.
панельних обговорень
спікерів та спікерок
учасників та учасниць
волонтерок та волонтерок
